Login

Username:

Password:

Remember me



Lost Password?

Register now!

Online

Wellcome
Guests : 2
Members : 0
Total : 2
35.172.201.***
203.84.152.***

Вшытки новины > ŚWIATOWA RADA RUSINÓW > ХІ. СВІТОВЫЙ КОНҐРЕС РУСИНІВ /РУСНАКІВ /ЛЕМКІВ

ХІ. СВІТОВЫЙ КОНҐРЕС РУСИНІВ /РУСНАКІВ /ЛЕМКІВ

Published by admin on 12-Jun-2011 20:30 (3911 reads)
Page:
(1) 2 »






Веце знимок обзерайте на Picasa Web Albums



Фот. Мірослав Воргач






Czytaj o Światowym Kongresie Rusinów na : http://www.rusynworldcongress.org/11-kongres.htm

ПИЛИШСЕНТКЕРЕСТ (МАДЯРСКА) – 11. ШВЕТОВИ КОНҐРЕС РУСИНОХ/ РУСНАЦОХ/ ЛЕМКОХ



ДЮРА ПАПУҐА ОЗНОВА ПРЕДСИДАТЕЛЬ

ШВЕТОВЕЙ РАДИ РРЛ



З другим пленарним зашеданьом у Пилишсенткересту у Мадярскей, всоботу, 18. юния 2011. року закончени 11. Шветови конґрес Русинох/ Руснацвох/ Лемкох (РРЛ), у чиєй роботи участвовали коло 200 делеґати и госци и младси з 10 европских жемох и сиверноамерицкого континенту.

Конґрес отримани од 16. по 18 юний, а у його роботи участвовали и 10 делеґати и 3 госци спред Рускей матки зоз Сербиї, як и 3 делеґати Форума младих Рускей матки. Як госци на 11. Шветовим конґресу Русинох/ Руснацох/ Лемкох участвовала и 5-члена делеґация русинскей орґанизациї Русинске землячество "Карпатска Русь" зоз Москви у Русийскей Федерациї.

На другим пленарним зашеданю, 82 делеґати на дньовим шоре прилапели звити Конґресних комисийох, котри поднєсли їх предсидателє, презентуюци тиж заключеня и предкладаня за дальшу роботу, а на тим зашеданя, всоботу, 18. юния, делеґати вибрали и нови состав Шветовей ради (ШР).

Спрам пропозицийох, кажда жем-членїца Конґресу дава по єдного представнїка и з явним гласаньом, ознова вибрани дотерашнї состав Шветовей ради, єдино же Русинох з Мадрскей, место Марияни Лявинєц, у ШР у наступних двох рокох будзе представяц Степан Лявинец.

Шветова рада на своїм першим зашеданю у новим составе за предсидателя вибрала Дюру Папугу зоз Сербиї, предсидателя Рускей матки, котри и до тераз окончовал тоту функцию. За подпредсидателя ШР вибрани Микола Бобинец з України, а за секретара ознова вибрани Владимир Противняк зоз Словацкей.

На соботовим зашеданю зазначени и дзепоєдни нєскладаня, та Валерий Падяк з України, представитель Закарпатскей обласней фондациї “Русинска школа”, наявел виход з членства у Шветовим конґресу РРЛ.

Робота Конґресу закончена з прилапойованьом Конґресней Резолуциї и одлуки же 12. Шветови конґрес Русинох/ Руснацох/ Лемкох, о два роки будзе отримани у Мукачеве на Подкарпатю, у України.

Предшедуюци конґресних комисийох 11. Шветового конґреса Русинох/ Руснацох/ Лемкох били: за просвиту Ксения Медєши зоз Коцура, за културу Миломир Шайтош зоз Нового Саду, за видавателїну дїялносц и информованє Владимир Дудаш зоз Руского Керестура, за економски розвой Владимир Бучко зоз Кули, за историю Русинох/ Руснацох/ Лемкох проф. др. Михайло Фейса зоз Коцура, а предшедуюци Конгресней комисиї за Статут Шветового конґреса Русинох бул Андрий Копча зоз Польскей.

Дзень пред тим, на Пиятим Шветовим форуму русинскей младежи, котри тиж отримани у Пилишсенткересту, за предсидателя вибрани Мартин Караш, зоз Словацкей, хтори тоту функцию окончовал и у прешлих двох рокох, а за подпредсидательку того цела вибрана Биляна Дудаш з Руского Керестура, спред Форуму младих Рускей матки.

На 9. зашеданю Шветовей ради Русинох/ Руснацох/ Лемкох хторе отримане першого конґресного дня, 16. юния, розпатрани и утвердяенми текст Вимоги за урядове припознаванє Карпатских Русинох у України за окрену националну меншину у тей жеми, хтора будзе послата Президентови України Викторови Януковичови..

Першого конґресного дня на Стретнуцу русинских/ руских (руснацких)/ лемковских поетох представела ше поетеса Мария Дорошки зоз Руского Керестура.

єп/дюп

2

ЗВИТ ПРЕДСИДАТЕЛЯ ШВЕТОВЕЙ РАДИ РУСИНОХ/ РУСНАЦОХ/ ЛЕМКОХ О РОБОТИ МЕДЗИ 10. И 11. ШВЕТОВИМ КОНҐРЕСОМ РУСИНОХ/ РУСНАЦОХ/ ЛЕМКОХ



ОБСЯЖНИ И УСПИШНИ АКТИВНОСЦИ

ШВЕТОВЕЙ РАДИ РУСИНОХ

У прешлих 20 рокох збули ше вельки политични и системски пременки у векшини жемох штреднєй Европи, векшини жемох у хторих по теди Русини жили без права на националне вияшньованє и хаснованє правох националних меншинох. Так було у Польскей, тедишнєй Чехословацкей, Мадярскей, УССР у рамикох СССР и Румуниї, а право на вияшньованє и на урядове хаснованє свойого язика и писма мали лєм Русини (Руснаци) у тедишнєй Югославиї.

Валянє Берлинского мура, розпадованє Варшавского пакту и "Блишова револуция" зоз дефедерализацию Чехословацкей мали вельки плїв на препород Русинох першенствено у Словацкей и Польскей, а потим и у Мадярскей, Ческей, познєйше и у Румуниї, а на уровню обецаньох остали пременки на Подкарпатю у України.

Розпадованє бувшей заєднїцкей держави южних Славянох, окрем траґичних пошлїдкох войнових зраженьох, нє мало значнєйши пременки на уровень правох Руснацох у Сербиї и правох Русинох у Горватскей. У тих обидвох терашнїх самостойних державох, Сербиї и Горватскей, як цо то и у терашнєй Словацкей и Польскей, и дзепоєдних других жемох штреднєй Европи, присутна, а у остатнюх даскельо рокох и окреме интензивована активносц такволаного: Союзу Русинох Укра;нцох у Сербиї, Союзу Русинох и Українцох у Горватскей, Союзу Русинох – Українцох у Словацкей и Обєднаня Лемкох у Польскей. О тим проблему на потерашнїх Шветових конґресох Русинох барз мало зме урядово розправяли, а, випатра, требало вельо озбильнєйше, обсяжнєйше. Їх заєднїцки цилї, тераз то озда уж шицким ясне, творенє нового, штучного народу РУСИНОХ УКРАЇНЦОХ.



ЄДЕНАСТИ РАЗ ЗА ДВАЦЕЦ РОКИ

Зоз жаданьом медзисобного зблїжованя, стретаня и упознаваня, информованя о досягох розвою у периодзе после розсельованя штредком 18. столїтия, способох и моделох орґанизованя, и планованя заєднїцких активносцох на очуваню власного идентитета Русинох (Руснацох, Лемкох) представнїки тедишнїх новоформованих русинских дружтвених орґанизацийох ("Стоваришенє Лемкох" у Польскей, "Русинска оброда" у Словацкей и "Руска матка" у Сербиї) глєдали способи медзисобного сотруднїцтва. Запровадзена дворочна динамика конґресного сходзеня, а интересованє учашнїкох з каждим новим зашеданьом вше векше.

Перши Шветови конґрес Русинох отримани у Медзилаборцох у Словацкей 1991. року, други у Кринїци у Польскей 1993. року, треци у Руским Керестуре теди у СР Югославиї 1995. року, штварти у Будапешту у Мадярскей 1997. року, пияти у Ужгороду на Подкарпатю у України 1999. року, шести у Праги у Ческей 2001. року, седми у Прешове у Словацкей 2003. року, осми у Кринїци у Польскей 2005. року, дзевяти у Сиґету у Румуниї 2007. року, а дзешати у Руским Керестуре у Сербиї 2009. року.

Єденасти Шветови конґрес Русинох отримуєме у Мадярскей, а наступни, 12. плануєме отримац, кед же то будзе можлїве у Мукачеве и Сваляви на Подкарпатю у України 2013. року.

Од седмого Шветового конґреса Русинох у конґресних дньох ше отримує и Шветови форум русинскей младежи. По тераз отримани штири таки шветово сходи наших младих, а нєшка пополадню будзе отримани и пияти. Млади Русини по тераз отримали и штири лєтни Кампи русинскей младежи, а у планє були по єден прешлого и того року, алє то, випатра, останє лєм у жаданьох младих.

У тим периодяе отримани и три Конґреси русинского язика, у окремней орґанизациї, зоз хторих перши два у Словацкей, а треци 2007. року у Кракове у Польскей. Штварти Конґрес русинского язика уж у пририхтованю у Новим Садзе у Сербиї 2012. року.

Координацию активносцох русинских орґанизацийох, членох Шветового конґреса Русинох, у медзиконґресним периодзе запровадзує Шветова рада Русинох, штреднє на двох зашеданьох рочно, голєм так було по 10. Шветови конґрес Русинох. Од теди то вельо частейше.



ОСЕМ ЗАШЕДАНЯ ШВЕТОВЕЙ РАДИ

Перши два зашеданя Шветовей ради РРЛ у новим яволаню по 10. Шветовим конґресу Русинох отримани у Руским Керестуре у Сербиї, Перше 7. юния 2009. року, на законченю 10. Шветового конґреса Русинох. Друге зашеданє отримане 3. октобра тиж 2009. року, на хторим дата основна оцена 10. Шветового конгреса Русинох и утвердзена динамика и стратеґия роботи Шветовей ради РРЛ.

Треце зашеданє Шветовей ради РРЛ отримане 27. и 28. фебруара 2010. року у Праги у Ческей, а штварте 23. мая у Кринїци у Польскей, под час 6. Биєнала лемковскей/ русинскей култури.

Медзиконґресне зашеданє Конґресней комисиї за информованє и видавательну дїялносц отримане 27. юния 2010. року у Медзилаборцох у Словацкей, под час 48. Фестивала култури и спорта, а зоз прилапйованьом основних задаткох и цильох принєшена Одлука о снованю Асоцияциї русинских новинарох (АРУН).

Пияте зашеданє Шветовей ради РРЛ отримане 21. авґуста 2010. року у Старих Янковцох у Горватскей, кеди у Петровцох отримане и медзиконґресне зашеданє Конґресней комисиї за просвиту. Шесте зашеданє Шветовей ради РРЛ отримане 20. новембра прешлого року у Братислави, под час шветочного означованя 20-рочнїци Русинскей оброди у Словацкей. Седме зашеданє отромане 19. и 20. марца того року у Мукачеве и Свалявским району на Подкарпатю у України, а осме 22. мая у месце Ґеделе при Будапешту у Мадярскей, кеди ту преславене Националне швето Русинох.



ДЗЕНЬ РУСИНОХ У КАЖДЕЙ ЖЕМИ

Дяекуюци плодним догварком на Дзешатим шветовим конґресу Русинох и новей енерґиї и активносцом на вєдно 8 отриманих зашеданьох Шветовей ради Русинох у новим зволаню, Дяень Русинох прешлого року преславени у векшини штреднєевропских жемох у хторих жиєме (Сербиї, Мадярскей, Горватскей, Румуниї, Польскей), як и на сиверноамерицким континенту, 26. октобра у Пицбурґу, заєднїцки за Русинох у Зєдинєних америцких державох и Канади. У пририхтованю за тераз остали Днї Русинох у Ческей и на Подкарпатю у України. Прецо треба преславяц Дзень Русинох у каждей жеми у хторей жиєме? Пре потвердзованє нашого идентитета, пре будзенє чувствох припадносци наших сонароднїкох, пре наградзованє наших найзаслужнєйших творительох, пре заєднїцку шпиванку, русинску, руску, лемковску, пре заєднїцки танєц и моцни заєднїцки рух националней припадносци, хтори зме барз длуго, барз вельо роки, нє могли хасновац нє пре нашу вину.

Нову моц у прешлих двох рокох унапрямели зме и на пририхтованя за попос жительства у шицких жемох у хторих жиєме, як и на заєднїцки активносци у обласци информованя, през снованє Асоцияциї русинских новинарох (АРУН), У планє и требало би ушлїдзиц снованє Асоцияциї русинских подобових творительох – малярох, и шицких других творительох у русинскей култури.



ПРАВА ВИХАСНОВАЦ У ПОДПОЛНОСЦИ

Рамикова конвенция за охрану националних меншинох у жемох Европскей униї и Европска повеля о реґионалних або меншински язикох Совиту Европи у шицких осем державох у хторих нєшка жиєме даваю нам широки можлївосци за витворйованє своїх правох на защиту и очуванє власного идентитета. Лєм на Подкарпатю у України нєшка то нє так, алє и там раз, наздавам ше пофришко, розум победзи и Русини витворя основни народносни права.



ОДВИТ НА ВИМОГУ ШВЕТОВЕЙ РАДИ РУСИНОХ

Зоз Комитету за питаня правох людзох, национални меншини и медзинационални одношеня ВЕРХОВНЕЙ РАДИ УКРАЇНИ (ВРУ) у Києве концом прешлого мешаца сцигол одвит на Вимогу Шветовей ради Русинох (ШР РРЛ) за ришованє статуса Карпатских Русинох у України зоз їх припознаваньом за окремну националну меншину у України. Роботна ґрупа Шветовей ради Русинох, хтору предводзел предсидатель ШР РРЛ, Вимогу за ришованє статуса Карпатских Русинох найвисшим державним орґаном України урядово придала 21. марца 2011. року.

Одвит на Вимогу ШР РРЛ написал и подписал О. О. Зарубінський, Голова Комитету за питаня правох людзох, национални меншини и медзинационални одншошеня ВРУ 26. априла 2011. року. Зоз Апарату ВРУ у Києве Одвит на Вимогу, на адресу предсидателя ШР РРЛ, рушел 12. мая 2011. року, а до Руского Керестура сцигол 25. мая того року.

У Одвиту на Вимогу Шветовей ради РРЛ нє дати конкретни одвит на вимаганє же Карпатских Русинох у України нєобходне уключиц до списку националних меншинох у України и дац им можлївосц власного вияшньованя на наступним попису жительства хтори у України будзе запровадзени 2012. року. Напевно, о припознаваню статуса окремней националней меншини за Карпатских Русинох у України пре їх витворйованє правох на очуванє власного идентитета, окреме у обласцох образованя, културни, информованя и урядового хаснованя язика и писма, нєт анї єдного слова.

У Одвиту Голови Комитета ВРУ наглашене же на остатнїм попису жительох у України 2001. року до етноґрафичних ґрупох українского етносу (а ту ураховани: бойки, гуцули, лемки, литвини, поліщуки, русини) вияшнєли ше 32,4 тисячи особи. Як русини, стої у Одвиту Комитету ВРУ, теди ше вияшнєли 10,2 тисячи особи. Шицки вони – припаднїки етноґрафичних ґрупох українского етносу – односно як субетнос українского народу - маю шицки национално-културни и шицки други права у України.

А тото же Русини нєшка урядово припознати як окремна национална меншина у Польскей, Ческей, Словацкей, Мадярскей, Румуниї, як и у Сербиї и Горватскей, дзе витворюю свойо права на очуванє и розвой власного идентитета у обласцох просвити, култури, информованя и урядового хаснованя язика и писма, то за України, спрам толкованя яке дате у Одвиту на Вимогу, нє може буц применєне понеже "русини є органічною складовою українскої нації".

Интересантне же скоро подполно исти текст Одвиту О. О. Зарубінский, Голова Комитету за питаня правох людзох, национални меншини и медзинационални одношеня ВЕРХОВНЕЙ РАДИ УКРАЇНИ, предсидательови Шветовей ради Русинох послал 22. юния 2010. року, хтори до Руского Керестура сцигол 8. юлия 2010. року, як одвит на Вимогу хтора по пошти була послата ище у октобру 2009. року.

Шветова рада Русинох на основи Резолуциї 10. Шветового конгреса Русинох, як и Заключеня зоз 8. зашеданя Шветовей ради Русинох, хторе отримане 22. мая 2011. року у месце Ґеделе у Мадярскей, вчера утвердзела текст Вимоги за ришованє статуса Карпатских Русинох у України зоз їх припознаваньом за окремну националну меншину у тей держави, хтора будзе послата Викторови Януковичови, Президентови України.



ЗАКОНИ О ПРАВОХ НАЦИОНАЛНИХ МЕНШИНОХ

У жемох дзе ище нє принєшени треба инсистовац на приношеню Закона о правох националних меншинох. Нєобходне здобуц и витвориц право на формованє националней меншинскей самоуправи на локалним и державним уровню (як то у Мадярскей), на деравним уровню (як то у Сербиї) або на локалним и реґионалним уровню (як цо то у Горватскей). Треба випитац можлївосци и пробовац реализовац обовязну заступеносц урядово припознатих националних меншинох у державних парламентох (як цо то у Румуниї), або и лєбо голєм на локалним и реґионалним уровню.

У жемох у хторих то ище нє поробене треба утвердзиц национални символи Русинох - герб, заставу и гимну, и утвердзиц и обдумац Националне швето Русинох, хторе би ше преславяло каждого року. Треба розбиц "фаму" о заостатосци Русинох, визначовац и наградзовац найвизначнєйших творительох, уметнїкох, спортистох...



ПЛАНИ И ЗАДАТКИ ЗА НАСТУПНИ ПЕРИОД

У министерствох просвити державох у хторих жиєме треба инсистовац на витворйованю условийох за образованє дзецох и младежи на мацеринским язику на шицких уровньох, од предшколского, през основне и штреднє, по високошколске образованє. Треба витвориц условия за стретнуца школярох и студентох зоз жемох у хторих жиєме, як и черанки студентох и професорох найменєй по єден семестер зоз Одсека за руски/ руснацки язик и литературу Филозофского факултета у Новим Садзе, Института русинского язика и култури и Оддзелєня русинистики ПУ у Прешове, Оддзелєня русинистики Педаґоґийней амадемиї у Кракове и Високей школи за школованє русинских просвцитних роботн;кох на Универзитету у Нїредьхази у Мадярскей.

У обласци култури треба инсистовац на обовязним поволованю и обовязним участвованю наших ансамблох зоз шицких жемох у хторих жиєме на наших найзначнєйших рочних фестивалох. Ту нам предпрешлорочни 8. и прешлорочни 9. Фестивал русинскей народней шпиванки "Шпиви мойого року" у Словацкей, як цо то и Фестивал рускей култури "Червена ружа" у Руским Керестуре, Фестивал шпиванки и танцу "Лемковска ватра на Чужини" у Михалове и Фестивал култури и спорта у Медзилаборцох, можу буц прави приклади.

Уж вецей роки як нєобходносц и нужна потреба наклада ше орґанизованє периодичних семинарох зоз фолклористики, першенствено русинского народного, обичайного, стилизованого и уметнїцкого танцу. И ту треба випитац можлївосци за запровадзованє порядних студийох у обласци русинскей фолклористики, на єдним месце зоз шицких жемох у хторих жиєме.

Розвой русинскей музейскей активносци треба запровадзовац у шицких жемох у хторих жиєме, а найзначнєйши активносци треба концентровац у Музею русинскей култури СНМ у Прешове.

У обласци информованя треба зачувац досцигнути уровень у друкованих медийох и вельо вецей сотрудзовац у електронских медийох. Нєобходне спатриц можлївосци интернетского презентованя шицких виданьох и пририхтованя и емитованя заєднїцких електронских, радийских и телевизийских емисийох.

Нє шмеме заоставац анї у обласци документарного и авторского уметнїцкого кратко и длуго-метражного филма, а нашо творителє ту уж маю барз добри витвореня, як цо то "Осадне", "Ини швето – мейд ин Шариш", "Василь Гопко – благословени Русин", "Коцурски облїваче", "По драги наших предкох" и велї други. Ту треба потримац Медзинародни русински филмски фестивал Ендия Вогола, хтори концом новембра 2009. року перши раз отримани у Будапешту, зоз участвованьом филмох зоз Сербиї, Мадярскей и Словацкей.



Сердечни поздрав, зоз старима, алє за мнє новима стихами:



"Карпати, Карпати, долина, долина,

стоїт хижочка на боку схилєна,

а у тий хижи старенька мати,

про свого сина нє може спати."






Czytaj o Światowym Kongresie Rusinów: http://transkarpatia.net/511-h-svtoviy-kongres-rusinv.html


ХІ Світовий Конгрес Русинів проходив з 16 по 18 червня 2011 року в містечку Пілішсенткерест Угорщині.
16 червня 2011 року.
По приїзді делегацій, їх реєстрації, розквартируванню, ознайомленню з рядом виставок з русинської культури, проводились зустрічі учасників Конгресу з русинськими поетами та письменниками, де від Української делегації русинів виступив І.Ю.Петровцій. Цього дня відбулось засідання Світової Ради Русинів, вечір молодих русинів, які входять до Світового Форуму Русинської Молоді та концерт Візантійського чоловічого хору св.Єфрема.
17 червня 2011 року
Засідання Світового Конгресу Русинів відкрив з привітальним словом голова Світової Ради Русинів Дюла Папуга. Після виконання пісень «Я русин…», Гімну Підкарпатської Русі та Гімну Угорщини, як держави, яка приймає гостей конгресу з привітальним словом виступила Маріанна Лявинець – член Світової Ради Русинів від Угорщини, др. Онтол Павлік, як представник уряду Угорщини крім привітання розповів про законотворчу діяльність Угорщини щодо культурного розвитку національних меншин в державі. Мер містечка Пілішсенткерест Ленвеі Йожеф в привітанні та побажанні плідній роботі конгресу висловив вдячність за те, що діяльність такого високого форуму є честь для їх містечка і місцева влада зробить все для успішної роботи конгресу. Віра Гіріц – керівник русинів Угорщини з радістю привітала гостей своєї країни, побажала всім наснаги по розвитку своєї ідентифікації та збереженні культури. Звернула увагу на те, що це містечко Пілішсенткерест спеціально вибране із-за того, що багато в чому нагадує нашу неньку-батьківщину з своїми горами, потічками та лісами, такими же добродушними людьми, як і в нашому рідному краю.
По завершенню привітальних слів форум обрав робочі органи: мандатну та лічильну комісії.
Із звітом про роботу Світової Ради Русинів за період від Х конгресу виступив Дюла Папуга. Далі учасники конгресу заслухали звіти ревізійної комісії та всіх членів Світової Ради Русинів від кожної країни окремо. Гарно виглядав звіт члена Світової Ради Русинів від України Миколи Бобинця, який супроводжувався фотоматеріалами на екрані зали конгресу. Хочеться виділити ще один яскравий звіт керівника Форуму Молодих Русинів Мартіна Кароса (Словакія), який яскраво засвідчив про прагнення молоді в своїй самоідентифікації, їх роботі в царинах історії, культури, хореографії, освоєння новітніх технологій.
На цьому ж засіданні конгресу виступив представник русинської організації Російської Федерації Андрій Фатуло з проханням про включанням до членства в Світовій Раді Русинів їх представників.
У виступі знаного поета Івана Петровція прозвучала гостра критика роботи П.Магочія та В.Падяка.
Секретар Світової Ради Русинів Володимир Противняк виступив з інформацією про рішення Світової Ради Русинів щодо виключення з членства за ряд порушень Статутних положень благодійний фонд «Русинська школа» ( В.Падяк) та включення до колективного членства - благодійний фонд «Газда» (Головачко Ю) і "Народну Раду Подкарпатскої Русі " (М. Староста).
В цей же день пройшли роботи в комісіях, пленарне засідання Світового Форуму Русинської Молоді на якому Мартіна Кароса (Словакія) повного обрано керівником цього органу.
Вечором всі делегати відвідали концерт русинської культури в клубі містечка Пілішсенткерест. Україну представляли відомий співак Петро Матій та ансамбль «Руснаки».
18 червня 2011 року.
Роботу конгресу Дюла Папуга розпочав з привітання Почесного голови Світової Ради Русинів Р.Магочія. Прослухали звіт мандатної комісії та рішення Світової Ради Русинів щодо перенесення питання включення русинів Росії на ХІІ Конгрес Світовий Конгрес, для того, щоб русини Росії перейшли з політичної роботи в площину просвітництва. Цього дня учасники конгресу заслухали звіти всіх комісій створених при Світової Раді Русинів. Прийнята пропозиція про створення комісії по зміні статуту з подальшим вивченням та врахуванням пропозицій всіх організацій і прийняттям його на наступному ХІІ Конгресі.
В дебатах виступили М.Бабинець, який підкреслив, що виступ І.Петровція є його особистою думкою, а не делегації русинів від України. Джон Рігетті – член Світової Ради Русинів від Північної Америки запропонував делегатам активніше вносити пропозиції щодо покращення роботи Конгресу та діяльності майбутньої Світової Ради Русинів. Роберт Магочі попросив вибачення від Конгресу за запізнення та вніс пропозиції щодо створення літнього табору для юних русинів, який дав би змоги готувати дітей до вступу у виші русиністики. Представник словацької делегації звернув увагу на те, що Світова Ради Русинів не дотримала даного слова на попередній Конференції щодо прийняття представника Росії до своїх лав. Також подякував організаторам за прекрасний концерт та створення робочої обстановки та хорошого настрою. Валерій Падяк розповів про надзвичай об’єм роботи, що проводить благодійний фонд «Русинська школа», зробив ряд звинувачень до інших організацій, але Конгрес не дав завершити його виступ масовим хлопанням форум видворив оратора зі трибуни. З рядом конкретних пропозицій виступили представники молоді.
Наступним питанням було обрання нового складу Світової Ради Русинів. За пропозиціями делегатів з 4 голосами проти та 2 голосами що утримались до нового складу Світової Ради Русинів увійшли:
- Степан Лявінець – Угорщина;
- Володимир Противняк – Словакія;
- Андрій Копча – Польща;
- Олександр Мошкола – Чехія;
- Георгій Фірцак – Румунія;
- Славомір Гіряк – Північна Америка;
- Микола Бобинець – Україна;
- Наталія Гнатко – Хорватія;
- Дюла Папуга – Сербія:
- Мартін Карес – Світовий Форум Русинської Молоді.
Після першого засідання новобраної Світової Ради Русинів до Конгресу доведена інформація про його результати. Головою Світової Ради Русинів обрано повторно Дюлу Папугу(Сербия), заступником голови - Миколу Бобинця (Украина), а секретарем - Володимира Противняка (Словакія). Відповідальним за інформаційну підтримку, був призначений Микола Староста (Україна). На розгляд конгресу новобраним складом Світової Ради Русинів винесено питання русинів Росії, але при голосування 33 делегати були за, а 45 проти, тобто за перенесення вирішення цього питання на ХІІ Світовий Конгрес.
Була заслухана резолюція ХІ Конгресу, створені комісії, та затверджено дату та місце ХІІ Світового Конгресу Русинів – червень 2013 року, м.Мукачево, Україна.

Юрій Продан, учасник ХІ Світового Конгресу Русинів.




Page:
(1) 2 »

Navigate through the articles
Previous article O ŚWIATOWEJ RADZIE RUSINÓW
Rating 0.00/5
Rating: 0.0/5 (0 votes)
Votes are disable!
 
The comments are owned by the author. We aren't responsible for their content.
Author Thread




Oferty pracy z Jooble ; Łemkowskie Archiwum Prasowe Lemko.pl